| |
Система недержавного пенсійного забезпечення
Існуюча система пенсійного забезпечення побудована таким чином, що загальна сума виплат пенсіонерам, як правило, дорівнює сумі пенсійних внесків роботодавців та працівників. Простіше кажучи, система цілком залежить від співвідношення кількості платників внесків і одержувачів пенсій, а головне – розмірів цих внесків.
Останнім часом кількість пенсіонерів неухильно зростає, а кількість платників внесків постійно знижується (падіння народжуваності, зростання смертності в працездатному віці, еміграція). І прогноз розвитку демографічної ситуації на найближчі десятиліття нажаль невтішний...
Таким чином, об’єктивно наступить момент, коли працюючі не зможуть витримати фінансового навантаження по формуванню пенсійних накопичень для наступних виплат теперішнім пенсіонерам. А вже про пенсійні перспективи нинішніх 35-40-річних громадян взагалі думати моторошно. Адже за останнє десятиліття величезний тіньовий сектор в економіці з одного боку зумовив низькі показники офіційних зарплат, а, з іншого – зашахраював надходження до пенсійного фонду. Як наслідок – наповнюваність Пенсійного фонду обмежена. Частина українців взагалі подалися у заробітчанські мандри за кордон, тож – ані стажу, ані пенсійних відрахувань. Туманним також лишається пенсійне майбутнє у підприємців, які працюють на єдиному податку. Який пенсійний „добробут” чекає на них? Що їм робити?
Єдиним виходом із ситуації що склалась, стало створення
нових механізмів пенсійного забезпечення, до розуміння необхідності яких прийшли як владні структури, так і населення країни, яке вже звикло покладатись на власні сили, особисті заощадження і накопичення на майбутню старість. Одним із таких механізмів на сьогоднішній день є недержавні пенсійні фонди.
В Україні вже з 1 січня 2004р. вступив у дію Закон України
„Про недержавне пенсійне забезпечення”.
Відповідно до цього закону і створюються недержавні
пенсійні фонди.
|
